foto 20230119 1122393158

Триває 11 місяць війни. Ворог ще думає нас знищити, а насправді ми нищимо його. Сирени повітряної тривоги, вибухи ракет і снарядів, спалені заводи й нафтобази, зруйновані міста й села, заміновані поля, десятки тисяч убитих та покалічених людей. 11 місяців страшної, кривавої та підступної війни, яка торкнулася життя кожного українця.

Місяці болю та сліз, незламності, віри та героїзму. Війна забирає найкращих людей, які успішно працювали, піклувалися про свої родини, будували плани на майбутнє. Проте цим планам не судилося збутися через вторгнення Росії. Сьогодні у нашій рубриці «Мистецтво тримає стрій» пропонуємо вам вірш, який написала учениця 8-В класу Холод Катерина. У попередніх наших рубриках ми вже знайомили вас з цією юною авторкою. Сьогоднішня поезія пронизана ще більшим болем та сумом за співвітчизників, життя яких забрали кляті окупанти, а мрії яких не реалізувалися.

Але живи!
Своїми руками він міг створювати натюрморти
Але замінив він пензлі, залізними гарматами.
Вона мала заполонити сцену пташиним голосом,
Але віддала його для співу в наметі.
Той хлопчина міг стати поетом,
Але помер він нажаль під кулеметом
Ця крихітна дівчинка мріяла стати моделлю,
Але тепер вона лежить під землею.
Ця жінка хотіла носити вбрання красиве
Але зґвалтували її русняві скотини
Вони не бачачи йшли,стріляли, гатили, по невинній,колись, щасливій родині.
Вони зруйнували будинки, щастя і вроду, країни що любила свободу.
Ці гниди забрали все цінне, єдине: родину, будинки і волю Вкраїни..
Болить. Сильно, за те що ми віддаємо всі сили, для того щоб просто жити спокійно.
Чесно кажучи зізнаюсь, краще я без світла зостанусь.
Адже жити під триколором, найгірший сценарій цього фольклору.
Тому кожному, хто чує, читає, я нагадаю:
І навіть якщо нам буде боліти кожен подих, лишись тим останнім киснем
І навіть якщо всі посміхатимуться з кров’ю на зубах
Плач, кричи, тікай, але живи
Навіть з пораненим зап’ястям чи у вирії журби, головне живи…
Зачекай просто, повернеться все, надія і віра і Воля.
І знову ми тут заживем без страху і вічного нашого болю..