Вже другий місяць на українській землі йде повномасштабна війна з російськими окупантами. Весь український народ та світова спільнота чекають Перемоги та мирного неба над Україною. Непереможна українська армія мобілізувала усі сили на розгром підступного ворога. І поки наші мужні захисники б’ють окупантів на фронті, в нашому тилу художники, співаки, композитори, поети, письменники тримають стрій на культурному фронті. Почуття патріотизму надихає митців на створення своїх творів у різних жанрах.
Відсьогодні ми починаємо нову рубрику - «Мистецтво тримає стрій!», у якій будемо знайомити вас з творчими та натхненними особистостями нашого навчального закладу. Вашій увазі представляємо вірші написані учителем англійської мови гімназії Філіпчук Оксаною Григорівною. У своїх віршованих рядках Оксана Григорівна оспівує масовий героїзм, стійкість, непохитність наших захисників, їх безмежну відданість та беззавітну любов до Батьківщини. У мирний довоєнний час Оксана Григорівна була автором збірок дитячих віршів – світлих та трепетних, ніжних та мальовничих. Війна в Україні внесла в її творчість нові теми та образи - патріотичні, героїчні, драматичні. Бажаємо Оксані Григорівні натхнення та нових поетичних рядків. Слава Україні! Героям Слава! Все буде Україна!
Доброго вечора! Ми з України!
Доброго вечора! Ми з України!
З краю, де вільнії люди живуть.
З острова того, що зветься Зміїний.
З армії тої, яка ЗСУ.
Доброї ночі! Ми з Чорнобаївки!
Звідти, де оркам назавжди амінь.
Де Джавелінки і Байрактарики,
Де страх наяву, де нема сновидінь.
Доброго ранку! Ми із Гостомеля!
З Бучі, з Херсону і з Ірпеня!
Нас вже багато залишилось спомином…
В ім'я перемоги і миру ім'я.
Доброго дня! Ми з нашого Києва!
Разом з Дніпром ми тримаємо стрій!
Горе своє ми сльозами омиємо.
Вистоїм! Зможемо! Виграєм бій!
Доброго, люди! Ми з Мелітополя!
Де Україна на злість ворогам!
Ми з Миколаєва, Ізюма, Антополя!
Дай, Боже, сили і мужності нам!
Доброго вечора! Ми з України!
Разом пліч-о-пліч кожен і всі!
Дружні, сміливі, сердиті, єдині!
Мовою! Вірою! Силою! Всім!
Україна тримає небо!!!
Україна тримає небо!
Бо в нас вибір тепер один:
Нам лишитись живими треба
Серед болю і серед руїн.
Україна тримає небо!
Хоч палає в ворожім вогні.
Нам сьогодні встояти треба
У цій клятій страшній війні.
Україна тримає небо!
Хоч вмивається кров'ю земля.
Скільки наших життів ще вам треба,
Щоб нажерлась ворожа свиня?
Україна тримає небо!
У якому наш Привид живе!
Бо таким народитися треба,
Бо лиш справжні так люблять своє!
Україна тримає небо!
Над тобою, весь світе, теж!
Бо вкраїнцем родитися треба,
Щоб любити Вкраїну без меж!!!
Ангелики
Небо щоночі зоряне-зоряне.
Ніби розсипав хто море зірок.
Вибух…дитинство, війною спотворене.
Челендж? Історія? Доля? Урок?..
Ангели тихо шепочуть молитвами.
Діти вцілілі рятують тварин.
І матері їх годують між битвами.
А у самих вже не сльози - полин.
Онде ще зірка з'явилась малесенька.
Ще один ангел її засвітив.
І серед згарищ колиска новесенька.
То чийсь синочок її не зносив…
Сонце щодня мерехтить і ховається.
Це коли небо синє, не зле.
То на хмаринці ангелик гойдається.
Там його горе уже не знайде…